ІНТЕРАКТИВНІ ФОРМИ РОБОТИ З УЧНЯМИ
НА УРОКАХ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ.
АКТУАЛЬНІСТЬ
Проблема здорового способу життя і здоров'я людини актуальна завжди, на кожному історичному етапі вона представляється в новому світлі, вимагає нових підходів і рішень. Крім того, дана проблема має соціальний, філософський, медичний і педагогічний аспекти.
Сутність педагогічного забезпечення здоров'я підростаючого покоління полягає у формуванні в людини з раннього віку компетентності в сфері збереження здоров'я, індивідуального стилю здорового способу життя, що є основою культури здоров'я особистості. Найбільш ефективне формування здорового способу життя відбувається на основі особисто-орієнтованого навчання й виховання, що включають вивчення учнями свого організму, освоєння гігієнічних навичок, знання факторів ризику й уміння реалізовувати на практиці всі засоби і методи збереження і примноження здоров'я.
Формування здорового способу життя — проблема комплексна. Мова не може йти лише про способи і методи зміцнення здоров'я, профілактики захворювань. У рішенні цієї задачі велику роль грає, в першу чергу, готовність вчителя до формування здорового способу життя школярів, особистий досвід збереження і примноження здоров'я.
Саме на уроці фізичного виховання можливо поєднання фізичного, інтелектуального, соціального й духовного аспектів здоров’я особистості. Завдання педагогів – створити відповідні умови для вдосконалення цих складових здоров’я.
ТЕОРЕТИЧНА БАЗА.
Одним з основних об’єктів, на якому сконцентрована увага багатьох спеціалістів різних наукових галузей, є взаємозв’язок рухових можливостей людини та стану її здоров’я. При цьому здоров’я розглядається як психофізичний стан людини, який характеризується відсутністю патологічних змін, функціональним резервом, достатнім для повноцінної біосоціальної адаптації та збереження фізичної й психічної працездатності в умовах природного середовища існування. У зв’язку із складністю феномена фізичної культури у сучасних умовах з’являються дослідження щодо формування нової системи уявлень про фізичну культуру та її цінності. Відмінна риса таких досліджень – філософсько-культурологічний підхід, що, перш за все, передбачає зміщення акценту з фізичної підготовки в бік найбільшої культурологізації, інтелектуалізації процесу фізичного виховання учнів. Ці методологічні завдання розглядаються в працях науковців (О. Аксьонова, Ю. Васькова, В. Віленського, М. Глотова, А. Матвєєва, Б.Шиян, В. Якимовича та ін.).
Інтерактивні форми проведення уроків опрацьовані багатьма науковцями та педагогами. Так в працях О. Пометун, Л. Піроженко, Т. Ренех проаналізовані інтерактивні форми навчання, як організація цілеспрямованої взаємодії тих, хто навчається, активна спільна діяльність учасників навчального процесу. На уроці фізичної культури учні є активними учасниками взаємодій, співпраці як з вчителем так із іншими вихованцями. Учні беруть активну участь у тому, що відбувається, власно це роблячи, створюючи, приймаючи учать.
ПРОВІДНА ІДЕЯ ДОСВІДУ.
Досвід роботи дозволяє реалізувати підхід до планування учбово-виховного процесу з фізичного виховання, фізкультурно-оздоровчої і спортивної роботи з врахуванням конкретних умов школи
Інтерактивні форми проведення уроків з фізичного виховання дають можливість застосовувати професійно-педагогічні знання в розв'язку конкретних навчальних і виховних завдань із обліком вікових, індивідуальних, соціально-психологічних особливостей учнів.
В процесі таких уроків формується інтерес учнів до занять фізичною культурою й спортом.
Організується навчально-виховна робота з учнями на рівні сучасних психолого-педагогічних, медико-біологічних, дидактичних і методичних вимог.
Вчитель вибирає й творчо застосовує інтерактивні методи, засоби й організаційні форми навчальної, виховної, фізкультурно-оздоровчої й інших видів діяльності учнів відповідно до розв'язуваних завдань.
На кожному такому уроці формуються знання, уміння й навички, необхідні учням для самостійного використання засобів фізичної культури в процесі свого самовдосконалення; установлюються педагогічно доцільні взаємини з учнями, викладачами, адміністрацією навчального закладу.
Це дає змогу ураховувати й оцінювати результати роботи з метою визначення нових завдань, аргументувати соціальну й особистісну значимість вибраного виду діяльності.
ТЕХНОЛОГІЯ ДОСВІДУ.
Залежно від поставленої мети і завдань уроку добираються варіанти організації роботи класу за допомогою інтерактивних методів навчання. Дрібногрупову, групову і фронтальну форму роботи організовують як на уроках ознайомлення, так і на уроках закріплення знань і умінь і навичок.
Кооперативне навчання (групове, дрібногрупове) - це організації навчання в групах учнів, які об’єднанні спільною навчальною метою.
Це навчання виховує активну життєву позицію, почуття колективізму, взаємодопомоги, відповідальності, естетичні смаки, привчає до ведення здорового способу життя.
Готуючись до проведення уроків, враховую і передбачаю фізичний стан класу, а також використовую різні методи навчання, які спрямованні на особистісно-зорієнтований підхід. Добре це поєднується при використанні групового, індивідуального, фронтального і колового методів.
Робота в парах - використовую для досягнення будь якої дидактичної мети, що сприяє розвитку навичок спілкування, вміння самостійно виконувати практичні вправи, здійснювати взаємонавчання і надавати взаємодопомогу. Наприклад: робота в парах з м'ячем, виконання вправ для зміцнення м'язів живота, стрибки із скакалкою.
Груповий метод - передбачає ділення учнів на групи. Кожна група виконує вправи. Часто використовую в основній частині уроку. Це сприяє ущільненню уроку і забезпечує різнобічний вплив на фізичну підготовленість учнів. Але використовую цей метод тільки під час виконання учнями знайомих їм і не дуже складних вправ. Наприклад, при вивчені теми «Гімнастика»:
- учнів поділяю на групи за рівнем фізичної підготовленості та ознайомлюю їх із завданнями;
- запропоновую одній групі перед класом продемонструвати, як потрібно організувати роботу в групах;
- подаю команду про те , що можна розпочинати виконання вправ.
- роль вчителя або капітана у групах виконують діти , які відносяться до спеціальної групи;
- зачитую завдання групам;
- забезпечую прядок у групах (правила поведінки на місцях занять);
- заохочую групи до роботи;
- підбиваю підсумки роботи, оголошує дітям яку оцінку вони отримали за виконану вправу.
Робота в групах сприяє засвоєнню теоретичного матеріалу, спонукає до самостійної діяльності в позаурочний час
Індивідуальний метод - використовую переважно при виконанні учнями вправ, тестів, нормативів на оцінку, спираючись на рівень навчальних знань .
Фронтальний метод - забезпечує високу щільність на уроці. При ньому всі учні одночасно виконують певну роботу. Його використовують при виконанні загально розвиваючих вправ без предметів та з ними, під час ходьби, бігу, танцювальних кроків та з’єднань, шикуванні, перешикуванні і т.д.
Ігровий метод – це метод, який включає примус до учення, де йде вивчення через гру і змагання. Він викликає у дітей радість, сприяє руху у вченню вперед; забезпечує поступовий розвиток вольових якостей, особистій відповідальності, віру в можливість здолати труднощі. Для закомплексованих дітей завдання даю простіше, що дозволяє учневі послідовно просуватися в ученні, працювати із збільшенням об’єму засвоєного матеріалу. Форма контролю цього методу – новий підхід до успішності (оцінюю рухову активність дитині на уроці). Цей метод орієнтований на вченні без примусу, що я рахую важливому у фізичному вихованні учнів.
Наприклад, такі ігри: «Баранець», «Бездомний заєць», «Білки», «Жолуді», «Горіхи», «Бузьки», «Білі ведмеді», «Хлібчик», «Чий віночок кращий», «Щуки нападають».
На уроках фізичної культури ігрові форми дозволяють підвищувати зацікавленість дітей, мотивацію до навчальної діяльності. Коли дитина грається, вона не тільки пізнає навколишній світ, а й перетворює його рух – це життя, а для дітей – ще і основа майбутнього здоров’я.
ПРОГНОЗОВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ.
- зміцнення, збереження здоров’я;
- формування здорового способу життя;
- розвиток рухової активності;
- розвиток пізнавальної активності;
- мотивація уроків фізичної культури;
- вдосконалення фізичних якостей;
- виховання інтересу до уроків фізичної культури.
РУЗУЛЬТАТИВНІСТЬ.
- зменшилась захворюваність учнів;
- збільшилась рухова активність учнів;
- підвищилась пізнавальна активність учнів;
- підвищився інтерес учнів до занять фізичною культурою, як складової, здорового способу життя.
Учні школи приймають активну участь в шкільних та районних змагань з різних видів спорту.
